Якуб Собеський описує перебування в містечку Скалі Станіслава Любомирського наприкінці травня 1621 року

Публікація: Sobieski J. Commentariorim Chotinensis belli libri tres. - 1646, s.22-23

... Atque hoc Poloni, quem recenſui, sumptu, tali apparatu, iis viribus, quibus omnibus majorum memoriam superarunt, cum Osmano Turcarum Imperatore, de salute ac gloria sua decertarunt. Atrocissimi belli observabantur prodigia, in defectu fub ipfum meridiem Solis, terræque motu per diversas Moldaviæ, Podoliæ, Russiæ partes. Apparebant quoque in aëre consligentes inter se igneæ columnæ.

Chodkievicius, antequam reliquæ colligerentur copiæ, primas Lubomirscio ex cubias demandaverat, qui ad Skalam Podoliæ oppidum, ultimis Maji diebus, ingressus castra, loci natura, ob invias rupes, et Zbrutium fluvium alluentem, munitissima, vigilantis ducis exequebaturmunus, exploratores sæpius in hostiles ditiones immittendo, et novis semper præsidiis vicina Tyræ vada sepiendo, subitaneasque e Moldavia Tartarorum incursiones reprimendo, ubi Simeon Kopyczynius, vir animi et corporis robore validus, ac multis antea bellis exercitatissimus, singularem ei operam præstitit. Podolicæ etiam nobili tatis rustici, inter sylvarum ac rupium saltus, cæsis ad internecionem Tartaris, ferociam eorum refrænarunt...

Переклад:

І ось поляки, з такими витратами, які я перелічив, з таким спорядженням і з такими силами — у всьому цьому перевершивши пам’ять про своїх предків — змагалися з Османом, імператором турків, за своє життя й славу.

Спостерігалися провіщення найжорстокішої війни: затемнення сонця майже опівдні та землетрус у різних частинах Молдавії, Поділля й Русі. З’являлися також у повітрі вогненні стовпи, що сходилися між собою.

Ходкевич, перш ніж зібрано було решту війська, доручив Любомирському передові сторожі; той наприкінці травня, увійшовши з військом до міста Скали Подільської, виконував обов’язок пильного полководця в таборі, укріпленому самою природою місцевості — через непрохідні скелі та ріку Збруч, що омивала його. Він часто посилав розвідників у ворожі володіння, постійно укріплював новими залогами переправи через Дністер поблизу Тири та стримував раптові татарські набіги з Молдавії.

Там Симеон Копичинський, муж, сильний духом і тілом та вельми досвідчений у численних попередніх війнах, надав йому особливу допомогу.

Також селяни подільської шляхти, у гущавині лісів та серед скелястих проходів, винищуючи татар до останку, приборкували їхню лютість…